Всі хвороби тіла від болю,
Від невміння прощать образи.
Треба вчитись приймати долю,
Не кидати їй злобні фрази.
І давати шанс собі – ЖИТИ,
Лити нове дихання грудям,
Просто так усмішку носити,
Дарувати птахам і людям.
Йти у світ, йому бути другом,
Пізнавати його окрасу.
Пахнуть чистим весняним лугом,
Не збиватись у біомасу,
Неба синю безмежу пити,
Віру з пилу-бруду вмивати,
І любити цей світ, любити
І себе любити давати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581339
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)