Вона впала повільно,тихо
на зоряний малюнок,що в душі-
давно вже малювала,як на лихо
фарбами,стиснувши у руці -
маленький амулет у формі місяця,
що світить мутним світлом тільки в день
останній подих з ніздрів тихо випустить
із ядом переповнених легень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581348
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: Фурія