ти фехтувала
словами
й колола у серце рапірою
арію плачу
в театрі абсурду
співала
правдиво й на біс
сонце пробач
і прости
та мені ти
здавалась не щирою
краще
мовчи
не кричи
не зови
не моли
і не лий гірких сліз
партія миру
у третьому акті
як завжди
фінальною
а увертюра басів
і кларнетів
без слів
другу дію почне
сонце пробач
і прости
та мені ти
здавалась банальною
краще не грій
не шалій
не дурій
і не смій
а послухай мене
слухай тональність
і перше за все
розбирись
із мажорами
ті хто навколо
а пасму хмарок
я із неба
і сам прожену
сонце пробач
і прости
ти повинна
співати бадьорою
краще
всміхайсь
румяній
рожевій
пломеній
і згадай про весну
ритм безумовно
завжди існував
і є річчю
важливою
слухайся серця
та ритму його
а не оплесків
всіх глядачів
сонце пробач
і прости
ти повинна
кохати щасливою
просто кохати
щоб спів твій
кричав
і мовчав
усміхавсь
і зігрів
© 19-11-2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58140
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2008
автор: drillinger