ПРИКРАСА
– Калино, у весняну пору
До неба віти тягнеш вгору,
І на вершках суцвіття розцвіта,
Як дівчини неторкані вуста.
Чому ж на осінь похилилась,
Додолу віти опустились?
– Суцвіття пишне залишило слід,
Тепер донизу отягає плід…
– Кріпись, калинонько, будь ласка,
Червоний плід – в саду прикраса.
Весни моєї вже не повернуть,
Твоя ж прийде, й суцвіття розцвітуть.
06.07.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581514
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Martsin Slavo