І знов Любов і знов Надія …

І  знов  Любов  І  знов  Надія
У  серці  Моїм  –  Жде  Тепла  .
Ну  де  Ти  ходиш  Моя  Мила  ?
Коли  до  Нас  прийде  Весна  ?
Коли  зустрінемось  з  Тобою  ?
Коли  з’єднаємо  серця  ?
Із    попелу  піднімем  крила  .
Почнем  Щасливе  це  життя  .
Забудем  Всі  стереотипи
Образи,  біль,  злі  язики  .
Відкинем  ,  імідж  ,  бренди  ,  втіхи
Заради  світлої  мети  …
Заради  подиху  Кохання
І  Вічних  Щирих  почуттів
Любов  дає  всі  сподівання
Які  в  дитинстві  так  хотів  .
Хотів  і  зараз  Бога  прошу
У  Всесвіт  Думку  подаю
У  Своїм  Серці  Щастя  ношу
Та  сумно  там  чомусь  йому  …
Бо  Щастя  –  хочу  Дарувати
Ділитись  –  Ради  когось  жить
Для  чого  маски  надівати  ?
Коли  від  них  Душа  болить..
Тому  Я  знову  піднімаюсь  …
На  мить  спіткнувшись  із  колін  (  пауза  )
Вдихнувши  свіжого  повітря
Вперед  до  світлих  перемін  .
І  знов  до  серця  посилаю
З  ковтком  повітря  –  це  Життя  .
О  Боже  –  Я  Тебе  Благаю  !!!
Де  ходить  ця  Любов  Моя  !!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581516
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Мировий