Сумно заграла гітара.
Душу тріпоче піснями
Ви ж бо,мої соколята,
Вертайтесь скоріше до мами.
Вона бо вас довго чекала,
Їй все не спиться ніяк.
У відповідь тиша лунає,
Бо вже нема соколят.
Хто ж повбивав її діток,
Які повертались додому?
Але у відповідь-тиша,
Бо це невідомо нікому.
Може,пізнали цю правду,
Але легше збрехати
Нащо мамі знати
За що вмерли її соколята.
Нехай вона плаче,нудьгує
Серце хай крає печаль.
Мати ж мстити не буде
Тим,хто синів повбивав.
Вона буде Бога молити.
Схилить голову сиву свою.
Сини,ви ще мали жити,
А тепер усі разом в Раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581532
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: олена готмак