Зі сходу сонця і де воно «сідає»
Мільйони матерів проживає
Раніше сонечка встають
Останніми на відпочинок йдуть
Їх життя для дітей
Матері всіх національностей!
Де слова такі взяти?
Як про Ваші серця розказати!
Воно живе життям дитини
Серце матері кожної країни
Все можна пережити, здолати
Крім однієї – найстрашнішої втрати.
Крик матері небо розірвав
То син на полі бою впав
Такого горя – земля не знала
Коли до себе дитя її приймала.
Вона вже більше не буде спати
Вона ночами з сином буде розмовляти
Для всіх герой, для неї – син
Він у неї тільки один
Вона з ним зустрічі буде чекати
В вічності, де вже не будуть вбивати
Хто світом крутить!? У вас є різні набуття
В її сина було тільки життя.
Та ще чиста душа, немов
Оте джерельце за селом
Він їй на втіху ріс і бігав там
Не зрозуміти це багатим панам.
Вони з сином тихо жили і не знали
На їх життя вже плани мали
Ті пани ненаситні зарозумілі
Слова «честь» і «совість» їм не зрозумілі.
Вони мільйони свої поважають
Бідних сини Батьківщину захищають
Діти-сироти плачуть, вдови сумують
Старі батьки копійки рахують.
Хто сіє горе по землі?!
До вас мої слова нелюди злі
Сльози матерів в землю не підуть
На ваші голови гріхом впадуть.
Ненаситні варвари війни
Згадайте ви теж чиїсь сини
Пожалійте матерів – зупиніться!
В свою країну поверніться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581544
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Любов Вербовецька