Я занадто люблю твої очі, аби дивитись у вічність …

Я  занадто  люблю  твої  очі,  аби  дивитись  у  вічність,
Я  занадто  люблю  твої  руки,  аби  любити  тепло,
Я  занадто  закоханий  щоб  роздивитись  суміжність,  
Між  моєю  реальність  й  справжньою,  що  наче  скло.

Я  колись  розіб’ю  його  вилетівши  з  автівки,
Хоч  на  долю  секунди  побачити,  що  це  не  сон,
Хай  шматками  летить  воно  ніби  прощальні  листівки,
І  солодкою  піснею  ріже  метал  бетон.

Я  занадто  люблю  те  волосся  твоє,  ніби  ріки,
Що  стікає  з  плечей  твоїх  сонячним  ніжним  теплом,
І  немає  різниці  тепер  звідки  я,  звідки  ти,
Головне  щоби  небо  тебе  берегло.

Я  занадто  люблю  твої  очі,  аби  дивитись  у  вічність,
Я  занадто  люблю  твої  руки,  аби  любити  тепло  …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581742
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: Віктор Непомнящий