Лише загублені слова…

Ми  не  трималися  за  руки
У  прохолоді  вечоровій,
І  не  для  нас  чарівні  звуки
Закоханого  солов`я...
Та  серед  безлічі  історій,
Написаних  на  серці  шрамом,
У  кожного  життєва  драма...
У  нас  -  написана  своя.
У  ній  немає  поцілунків
Чи  ніжних  доторків  долонь,
Нема  ніяких  подарунків,
Лише  загублені  слова...
Хоча  слова  ті,  як  вогонь,
Що  опікає  щемом  душу...
Я  лікувати  її  мушу?
Чи  дякувати,  що  жива?!.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581754
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: Анатолій В.