Не маючи прописки у раю,
не знаю еволюції із глини,
а вірю в телепатію людини.
Як інші громадяни, визнаю
єдину, неділиму Україну –
нехай мою, так само, як твою.
Об’єднані духовно і незримо,
тримаються на лінії вогню
одноосібні душі-побратими.
Це є коріння нації моєї,
яка іде дорогою своєю,
виконуючи місію свою.
[i]Нас є багато і не подолати[/i]
ніколи і нікому силу мас.
Гуртує душі і гартує час.
Уміння наодинці виживати
у боротьбі супроти супостата
у дні пришестя об’єднає нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581875
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: I.Teрен