57* стояв ти за істину? – то не питай про відплату!
І йшов по життю, все шукаючи правди і суті,
Знаходив любов і печаль у свавілля в покуті,
І спокій втрачав, у спокусі лукавства губився –
Спитайте тепер: «Де скарби, що від правди набуті?..»
58* однаково світ розпинає за зло і добро
Хули не уникнеш, хоч робиш добро від любові,
Хай був як пророк ти і самим правдивим у слові.
Осудять і те, що ти зробиш від зла і лукавства, –
Що маєш – роби! І не бійся відплати і крові.
59* чи все оплачено? і чи ціною тою?..
А по днях я ходив, щоб зібрати для щастя лиш статків,
Всі красиві слова загубив і згубив, що душа берегла…
А тепер маю їжу, питво, і жінок, і краватку –
Тільки плечі сумують й душа: де ж ви, білих – із мрій! – два крила?!..
60* багато їх в днях, – але це золоте:
Із правил життя неодмінно нам треба завчить
І потім нізащо його забувати не варто:
«Живімо сьогодні, бо марні надії на “завтра”.
І всім нам про щастя: цінуймо його кожну мить».
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582005
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: Касьян Благоєв