[i]Ти - вогонь, небезпечна ти звичка,
Ох, тебе загасити не вистачить сліз..
Я була, мов запалена свічка, -
Ти ж горів, як палаючий ліс.
Ти - вода, крижане твоє серце,
І душа твоя - тихий вулкан.
Я була, мов маленьке озерце, -
Ти топив мене в свій океан.
Ти - повітря. Я знаю, ти лідер,
Тож боюсь наступати - десь поряд капкан.
Я була, як тихесенький вітер, -
Ти схопив мене в свій ураган.
Ти - земля. Я ж в тобі проростала,
А ти зверхньо дивитися звик.
Я, мов грудка, тебе наповняла,
Коли ти був, як той материк.
Ти - стихія. О, як ти вбиваєш!
Світиш в очі мої голубі.
Ти не знищиш мене, не зламаєш,
Бо я вічна частинка в тобі![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582013
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: Влада Грушицька