Говорять, що не все приходить так одразу,
Але якщо так довго не приходить,
То чи прийдé в якомусь із відрізків часу?
Чи іншому удача більшу сумку носить?
Таке життя. Ми всі раби своєї долі!
Не знаємо, до чого йде вона,
Для неї треба так багато сили волі,
І духу віри чистого зерна!
Чужому щастю так радіти важко,
Боліти цілим серцем за його добро,
Але усе це все ж на краще,
Комусь же треба залишатися лохом!
І може буде його чаша повна,
І він підніме врешті голову важку,
Сказавши: «Все! Моя вже повна!»,
Залишить долю розбиратися саму!
18/05/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582023
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: Долинська Людмила