Не тікай, не зникай, не розчинюйся в краплях дощу,
Не ховайся під панцир, не лізь у нору так глибоко.
Прочитай мене ще раз, уважно, як книжку, прощу.
І знайди там себе між стрімкого й слабкого потоку.
Ти потрібен мені, наче кисень, що живить клітки,
Наче сонце, що пестить теплом все живе на планеті.
Повернись і розріж всі мотузки на серці, сітки.
Півень двічі співав, Не зречись, як запіє утретє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)