Попрала баба рушники в цебрі*,
Вона завжди знімала їх до свята,
Чистесенькі сушились у дворі,
Буде весела до неділі хата.
А потім прасувала як колись,
Качалась магільниця* по бамбетлі*,
Не ті вже роки, але що ж робить?
І руки від роботи так потерпли...
Над образами, наче білий птах,
Розкинувся рушник-ворота раю.
Спинились сльози в баби на очах:
-На світі Ти один мене тримаєш.
Дивилась баба на Небесний лик,
І дякуючи Богу за прожите,
На інший образ вішала рушник-
На нім цвіла весна й волошки в житі...
(С) Н.Хаммоуда
18/05/2015
Цебер*-дерев'яна ємкість для прання, напівпобка з ручками.
Магільниця*-стародавня дерев'яна праска.
Бамбетель*-дерев'яний диван.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582121
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: Наталя Хаммоуда