Повнолуння
Валентина Малая
Місяць повен як тарілка
На мене впливає...
Й морська буря на Азові
Щось та й не вщухає...
Що це робиться в природі?
Хто цим всім керує?
Хто кепкує над народом,
А може,жартує???
Хто не спить крім мене ще?
Мабуть,рижа кішка...
Місяць повен як тарілка,
Розбіглися мишки...
Я в молитві заспіваю,
Боженько, до тебе
Та тихенько запитаю:
Чому темне небо???
Місяць повен як тарілка,
Чогось та й не спиться.
Темні хмари- душі гірко,
Зіронька не сниться...
А,коли наступить день,
Всі чекають Сонця,
Що засвітить,дзень-дзелень,
У кожне віконце...
Місяць повен як тарілка
На мене впливає
Й морська буря на Азові
Щось та й не вщухає...
31.07.2012 р. 23.00
© Copyright: Валентина Малая, 2012
Свидетельство о публикации №112080707095
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582152
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.05.2015
автор: Валентина Мала