із циклу «Мелодії ночі на два голоси».
(у виконанні дуету: меццо-сопрано – Фіночка, тенор - Касьян)
**
голос ВІД ЛЮБОВІ…
*
І знову серце шепоче пристрастю –
Чекає слово на звабу ніжності!
А сни в замріях чарують ласкою,
А ніч-чаклунка все манить казкою:
Запалить місяць зелені вогники
Покличуть очі тебе у змовники.
Тремтіння тиші гойдну я подихом...
Мовчання спрагло розбуджу дотиком...
Торкнусь вустами в ранковій свіжості,
Відчую силу обіймів міцності!..
Вином захочу любов пригубити,
Щоб захмеліти, щоб знать – як любий ти!
– Тебе з новою покличу силою –
Кохати!.. бути... для тебе... милою!
*** ** * ** ***
З ВІДЛУННЯ І… НАДІЇ
*
Гослос серця твого –
як мелодія!
Та відлунням страхи:
«Гірше злодія
ти, любове моя
надвечірняя,
їй за двадцять, тобі… –
літ неміряно!..»
Тож не клич - не чекай
ані дотику! –
Знаю: звабиш отим своїм «Котику!» –
та й впіймаєш і словом і поглядом
серце-птаху довірливу! Спогадом
від солодких цілуночків губ твоїх
знову вп’ється душа!..
І, загублений,
серед пестощів я
із обіцяних
приведу в звабу-ніч
у замріях цих
ніжність зустрічей
з днів наших скоханих!..
…
– Ой, поклич! Знаєш: я ж
такий проханий!!.
**
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582170
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2015
автор: Касьян Благоєв