Нас слово добре не порятує,
Врятує віра.
Любов розрає і нас почує,
Ніч заніміє.
Зійде світанок, внесе надію
На ждану волю.
Шлях у майбутнє знайти зумію,
Скерую долю.
Хай день весняний біжить і тане,
Не пожалкую.
Озветься щастя так довго ждане,
І я почую.
Колись, нарешті діждемось миру –
За віру плата.
Тоді нарешті заграє ліра,
Їй час звучати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582229
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.05.2015
автор: Мірошник Володимир