Що скажемо, коли мине ця ніч?
Ми завтра знов живемо поокремо…
Хто слів не знає – той завжди мовчить,
А ми з тобою їх не підберемо.
Твого бажання лиш на два ковтки,
Знесилення, і час наблизив бранок.
На теплім тілі тільки слід руки,
У спогади про ніч ввірвався ранок.
Я хочу цього грішного життя,
Без совісті, без сумнівів та жалю.
Ця ніч моя, мій гріх без каяття,
І тим грішу лише, що не кохаю.
© Катя Львівська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2015
автор: Катя Львівська