Важке похмілля...
Ось вона, розплата
За забуття швидке.
Де та чаклунка
Що зварила зілля
Дешеве і гидке.
Я бачу пляшку...
Тихо біля ванни
Лежить портвейн
Іду наосліп
В пошуках нірвани
Як Курт Кобейн.
Три хижі сімки
Схожі на сокири
Червоні від вина.
Та що я бачу?
На підлозі жінка
Лежить одна.
Вставай, стара!
Кричу я що є сили
У небуття
Що ж за сволота
Цю бабусю вбила?
А раптом... я.
То не вино
То кров застигла.
На цифрі сім.
Ось сім відсотків
Що давно набігли.
За машину й дім.
У снах моїх
Поселиться навіки
Її примара.
Ось найстрашніша
Що може бути тільки
За злочин кара.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582377
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 20.05.2015
автор: Федоръ