Колись давно на пагорбах
у п'ятім столітті,
причалили три братики
та ще й сестра їхня.
Побачили із пагорбів,
що краєвид гарний
Збудували тут град
він міцний і славний.
Тай назвали же його
в честь старшого брата,
а до слова,що його
Києм було звати.
Ось так-то наш славний
Київ починав зростати
Селилися перші люди
хати будували,
що наш Київ буде славний
вони ще не знали.
Почалося князювання
з Аскольда і Діра
Завойовники були
в бою їх могила.
Найбільше Київ славився
за князя Володимир,
розсіяв він християнство
і мир він посіяв.
Збудував він першу церкву
назва "Десятинна",
Дуже жаль не збереглася
з дерева цеглина.
Ось з'явився Ярослав
звали його Мудрий,
звали його так за те,
любив книжки дуже.
Чоловік не войовничий,
а оборонявся
Все найкраще для киян
зробити старався.
Не встигли вони сказати
враз розкрити рота,
милувались працею
"Золоті ворота".
Раз напали печеніги
біженці без хати,
а наш Мудрий Ярослав
зумів їх здолати
й наказав усім киянам
це відсвяткувати.
А також звелів наш Мудрий
церкву збудувати
вирішив на честь
Святої Софії назвати.
Мудрий вибір,мудрий князь
що ж уже сказати
А забув,мушу додати
не можу мовчати
Кий,Володимир,Ярослав
наважились встати
і початок Києва
разом заснувати.
20.05.2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582394
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 20.05.2015
автор: Ігор Козак