Як тільки прокинеться ранок весняний,
І сонячний дощик проллється в степу,
А в хату вірветься повітря духмяне,
По росяним травам за вітром біжу.
О буйний вітрило, розправ свої крила
І спробуй у полі мене наздогнать.
Я знаю, що буде тобі не під силу,
Бо мріями можу сильніше літать.
До неба злечу вище хмар, вище сонця.
Я мрію, вітрило, свою не спалю.
Лиш тільки тепла зачерпну у долоньці
І мрії свої цим теплом окроплю.
Осяяні сонцем, вітрами остуджені,
Летіть, мої рідні, в найкращі світи.
Ви радісні мрії, ніким не засуждені.
Та жаль, ваша доля, лиш в серці цвісти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582425
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2015
автор: Н-А-Д-І-Я