Так ніжно мене обнімаєш,
Лиш повітря вдихаю п*янке,
Де у ласках,ти меж не маєш,
Мов налите вино молоде!
Пробудити кохання мушу,
Подихом-що біль,без причини,
Повтори слова,тебе прошу,
Ті,що рвуться із середини!
Де здригається тіло,мов лист,
В бокалі вино не причина,
Твої очі зовуть мене ввись,
Здрімну,мов маленька дитина!
Лиш любов розділити свою,
Відчути тепло-тії муки,
Лиш повір-пів життя віддаю,
Бо не хочу більше розлуки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582594
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Леся Утриско