Лучаночці «залюбленій у світ»…
Зустрів брюнетку, очі наче трави,
Вишневі губи, смерековий стан
І запросив на філіжанку кави,
У парк до Лесі, де стояв туман.
Ми йшли по парку, де роса іскрилась,
Де вальсували лебеді в воді,
Де вивільга кричати розучилась,
Де хмарами літали комарі.
Вона простоволоса, без хустини,
Вільхову гілку несла у руках,
А Лесин парк творив нові картини,
Туман здіймався вгору, наче птах.
І було затишно, гнав вітер з парку спокій,
Десь воркували дикі голуби,
Трави збирали по краплині соки,
Хиталось віття старої верби…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582603
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Віталій Назарук