Вчителі мої тихо відходять
В інший вимір, незвіданий світ.
Дуже шкода мені, дуже шкода
Не повернеться яблуні цвіт.
Не вернути пори золотої,
Коли вчитель диктує слова.
Вже у школі, моїй рідній школі,
Атмосфера не та, геть не та.
А так хочеться сісти за парту
І відчути себе ще десь там:
Де історик розстелює карти,
Матиматик пояснює нам
Логарифми, кути, теореми
І квадратного кореня суть...
Не вернути пори дорогої,
Юних років уже не вернуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582621
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Батьківна