Мені не вистачає так миру та любові,
І сиьльно журиться серце моє,
Холодність кожен день чую рідного в слові,
Бо так страшно і холодно в реальності є!
Молюся щодня, Господи, помилуй, поможи,
Серця моїх друзів та рідних на добрі зміни,
Щоби жити в радості й любові, як в раю,
І не знати страху, болю й відчаю!
О, так сильно тяжко на душі буває,
І душа моя день і ніч спокою не має,
Так втомилася я далі жити,
Боже, поможи наші серця змінити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582669
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Ліза Май