Нумо веснувати!

Запросила  гостей
до  свого  обійстя
прибиралась  довго:
місяць,  трохи  більше.

Застелила  трави,
немов  килимами,
у  саду  прибрала
яблуні  квітками.

Одягла  дерева  
в  зелені  кафтани,
запалила  свічі  
на  старих  каштанах.

Розклала  в  світлиці
бундилеж  пихатий,
ну  а  для  сестриці-
бузок  пелехатий.

Із  сузірь  дрібненьких,
що  в  ночі  сотала  -
з  незабудок  синіх
скатерок  наткала.

Солов'ї  й  зозулі
розсадила  в  крони,
щоб  гості  прибулі
слухали  канцони.

Наварила  чаю
з  меліси  та  м'яти:
Нумо,  любі  гості!
Будем  веснувати!

І  сиджу  у  парку
прибранім  весною:
дивуюсь  ,  смакую  
я  його  красою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582720
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: олена гай