Весна — вже дівчина доросла,
Не березневе дитинча.
І квітня підлітковий острах
Давно подолано, хоча
Були і в травні рецидиви,
Але, на щастя, незначні,
Тож юності пора щаслива
Розквітла в серці уповні.
Безжурно долі би радіти,
Проте надалі у весни
Важке доросле довге літо
Та вік пенсійний восени.
І вже промовчимо про зиму,
Про завірюху, лід і сніг,
Хоч в ній народиться незримо
Весни дитячий тихий сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582738
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Юлія Беженар