( 200- річчю з дня народження Тараса Шевченка присвячую)
Думи мої ,думи...Думи про...Тараса,
Повідала я про теє... друзів свого класу,
Про його життя мені ... вчитель розказала,
Вразило до болі все, сіла й написала...
Ой, тяжкАя доля... хлопчика спіткала,
Народився кріпаком,переніс чимало...
Залишився сиротою,без тата,без мами,
Ой,тяжка ж то доля,друже, -бути кріпаками.
Як же він хотів учитись та не мав нагоди,
Вмів той хлопчик малювати і любив природу,
Був Тарасик патріотом своєї країни,
Хотів захистити дуже рідну Батьківщину.
Та за йОго дух бунтарський і за йОго вірші,
Був заслАний з Батьківщини ,про це пишуть й інші...
Його вірші як пророцтво для нашого часу,
Хоч й нема зараз у нас кріпацького класу.
І горджуся я сьогодні генієм країни,
Пам'ять наша про Тараса ...не вмре,не загине,
Не одне ще покоління буде це вивчати!!
Про ГЕРОЇВ УКРАЇНИ ТРЕБА ДІТЯМ ЗНАТИ!
Як любити Батьківщину...вчимось у Тараса,
Розкажу про теє всім дітям я у класі,
Ви нащадкам донесіть Тарасове слово,
Хоч життя будЕ в країні вже,напевно,нОве.
Та це ж він навчив всіх нас вірити,любити,
І страждати,і творити,правду говорити...,
Не боятись ворогів і "скидать кайдани"...
Яке ж його слово сильне, збирає "майдани"...
Не одне ще покоління буде це вивчати!!
Про ГЕРОЇВ УКРАЇНИ ТРЕБА ДІТЯМ ЗНАТИ!
І горджуся я сьогодні генієм країни,
Пам'ять наша про Тараса ...не вмре,не загине!!!
23/02/2014рік 6.00 ранку.
© Copyright: Валентина Малая, 2014
Свидетельство о публикации №114022302602
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582754
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Валентина Мала