Ріки, і озера, і моря –
це малий окраєць океану.
Суша – Магометова гора
за каймою моря і туману.
Синє море грає, як вино,
і солоні рани омиває,
поки не затягує на дно,
де земля вулканом оживає.
Вистачає горя і біди,
де ми є, і там де нас немає.
Тільки повертаємо туди,
де земля водою напуває.
А намиви глини і піску
обійдемо мілиною-бродом.
Все тече на нашому віку,
і усе вичерпується згодом.
Дельти рік і плеса у заток
на очах стають очеретами,
і води останньої ковток
іноді стікає болотами.
Витоки джерел несуть печаль
ручаями по усьому краю.
І колодязь мудрості, на жаль,
у юдолі часу усихає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582799
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 21.05.2015
автор: I.Teрен