А вовчі діти хай виють по-вовчи...
А людським – веснам, життю радіти.
Тих, з вовкулаків, ненАвисть хай точить...
Любов, усмішки – то нашим дітям.
Нехай же їхні живуть у обмані,
Не молока, а крові напившись...
А діткам нашим розвіє тумани
Сонечко ясне, і в смутку втішить.
.................................................
"ЧОМУ НЕМАЄ ЙМЕННЯ" уривок
Ярослав Галан
"Чотирнадцятирічна дівчинка не може спокійно дивитися на м'ясо. Коли в її присутності збираються смажити котлети, вона блідне і тремтить, як листок осики.
Кілька місяців тому в горобину ніч до селянської хати, недалеко від міста Сарни, прийшли озброєні люди і закололи ножами господарів. Дівчинка розширеними від жаху очима спостерігала агонію своїх батьків.
Один з бандитів приклав вістря ножа до горла дитини, але в останню хвилину його мозок народив нову "ідею".
- Живи собі у славу Степана Бандери! А щоб, чого доброго, не загинула з голоду, залишимо тобі продукти. Ану, хлопці, нарубайте їй свинини!..
"Хлопцям" ця пропозиція сподобалася. Вони постягали з полиць тарілки й полумиски і через кілька хвилин перед ошалілою з розпачу дівчинкою виросла гора м'яса із стікаючих кров'ю тіл її батька й матері...
Ось до чого дійшли виродки-бандити, що іменують себе "українськими націоналістами" - бандерівцями, бульбівцями, мельниківцями. їхня діяльність - це безперервний ланцюг диких звірств, дивовижної розбещеності і неперевершених провокацій"
Львів, квітень 1945р.
.......................................................................
Тепер вони герої - визволителі... Які герої - така й країна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583006
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.05.2015
автор: Jeanne/Жанна/