Дієзи ніколи не стануть бемолями

Вмикаю  музику-  партитатив
Звучить  вона,  як  завжди  у  ніколи
Ходжу  по  місту-хтось  когось  загубив
Шукають  мене-я  все  розглядаю  довкола.
Дієзи  ніколи  не  стануть  бемолями
Я  мимоволі  рухаюся  за  долею.
Каплею  відчаю,зіркою  стогону.
Я  прикидаюся  щирою,як  ніколи.
Десь  далеко  скавчить  самотній  пес
Пожовклий  лист  відчує  усе  на  дотик
Потім  настане  пора  веселих  весн,
Лише  обличчя  ясне  не  стримує  його  доторк.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583142
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2015
автор: Olena Taran