Цукрову вату й тополевий пух
Змітають вербні коси в білі клапті,
На сонці вицвілі фонтанів плаття
Тріпочуть не на вітрі, а від рук.
Покірний поні утрамбовує Пейзажку -
Везе дитину менше ще дитя,
У спеку всі думки даються важко,
Чого, на жаль, не скажеш про чуття.
23.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583219
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 24.05.2015
автор: Wiggily