Свої чудові гобелени,
Дощ творить за моїм вікном.
Сьогодні радість, свято в мене,
Рідня зібралась за столом.
Сьогодні вип'ю разом з вами
по вінця, від країв до дна,
За єдність роду поміж нами,
Я, келих терпкого вина.
Весну ми згадуєм зелену,
Дзвіночком лине звідти сміх.
І розглядаєм гобелени,
Шо осінь виткала для всіх.
Вже скоро нам ці гобелени,
ЗапорошИть мереживом зима...
Зберемося всі знову в мене...
Та декого із нас уже нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583236
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2015
автор: sloboda