запінилась-закипіла
акація біла:
витончену пахіль раю
у пригоршні зачерпує,
на світ виливає
у глиняній свіжій вирві
герой умирає
кипить буйно акація – варяться меди́,
гогочуться буруна́ми
запашні окро́пи…
усе знову, усе вкотре, усе – як завжди:
заступає Україна рідними синами
од московської орди
лукаві-ліниві-зрадливі європи
25.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583446
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2015
автор: Валя Савелюк