Капризна рима, наче риба,
Що в річці пам’яті живе:
Її сховала водна глиба,
Вона сама не припливе.
Але поет закине вудку
На склад, на два чи три склади,
Співзвучність вловить досить хутко
І скаже: римо, йди сюди!
Тебе я, мила, не засмажу,
Зроблю окрасою рядка,
Строфу тобою врівноважу.
Живи, красуне отака!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583614
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2015
автор: Юлія Беженар