Тому що, він тримає мою руку. .

ти  знайомий,  двоє  ми  знайомі  
ще  хтось  приєднається  ось  ось  
не  цілуюсь,  губи  мої  в  комі  
в  крапках  звеселяюсь,  довелось  

не  бурли  як  бульки  у  шампанському  
моє  місце  всюди,  я  твій  дощ?  
не  сміши  не  стану  саксаганською  
не  местиму  платтям  пильних  площ  

вистачає  гул  аж  надприродній  
дерево  у  квітах,  травень  здох  
вмер,пробач,  це  слово  більш  пригодне  
все  одно  йому  вже  він  оглох  

не  зізналось  літо  кисень  водню  
все  перемішалось  верхи  дном  
ні,  пробач,  тут  місце  заброньоване  
ну  то  й  що,  десь  їде,  ми  тут  вдвох..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583720
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2015
автор: Ольга Ратинська