Сонце ручки вимиває ,
Скоро спатоньки лягає.
Місяць чуб свій розчесав,
Пасок злотий протирав.
Чоботи натер до блиску.
Вишиваночку-сорочку
Маками поприкрашав.
І усіх поцілував!
Я його ще попросила
(В нього ж є велика сила?),
Щоб по зірочці всім дав,
В ліженько всіх повкладав.
Ось така я, хоч маленька!
Та люблю Вас всіх, рідненькі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583792
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.05.2015
автор: Джаннет Даклін