Над прірвою

Надворі  вже  зріла  й  чудова  весна,
Десь  чути  п'янќі  пахощі  конвалій,
В  душі  моїй  лунає  істина  одна:
Моє  життя,  мов  територія  баталій.

Артерія  життя  над  прірвою  лягла,
Колючим  терням  заросли  стежини,
Нелегкою  дорогою  я  йшла,
Аби  відстояти  звання  людини.

За  вікном  догоряє  полум'я  весни,
Повсюди  чутно  аромат  магнолій,
Приходять  навіть  в  кольорові  сни
Безмовні  дні  життя  мого  агоній.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583851
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Аллочка