Просила я, щоб небо плакало,
Щоб море вийшло з берегів.
І от, здається, добалакалась,
Дзюркоче поспіль кілька днів.
Душа зуміла причепуритись.
Не ріже серце Гіменей.
Й тобі ж бо, небо, годі хмуритись,
Викочуй сонце до людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)