65* обманеш себе і долю, та не вдасться – небо
Зарахується все тим Недремним Всевидячим Оком:
Зло думок і твій гнів, злоби вчинок твій "вилізе боком",
І лукавеє слово, і заздрість, і жінка чужая –
Пише все в Книги Доль, Хто нечутним наблизиться кроком.
66* "посели у веснах душу і тікай від світу"
А світ до душі тягне хтиві й спаскуджені руки,
Готовий примножить нещастя, додати їй муки,
Торговцем базарним в собори душі зазирає –
А їй сняться весни, і квіт, і зеленії луки!
67* є сто тисяч питань, і одна на все відповідь нам…
Плин століть небеса на землі розписали навік.
Чи зупиниш ти час? чи запалиш зорю, чоловік?
Чи вгадаєш ти долю свою? день прийдешній? останній?
Чи побореш ти смерть, навіть «Бог я!» якщо ти прорік?!
68* «силою розуму не перебореш ти долі…»
Хто виміряв кохання глибину?
А хто від смерті – відкупитись! – данину
Приніс, щоб вічно тут любить і жити?
Кому в небес вдалося виграти війну?!.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583965
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Касьян Благоєв