[i]Після озна'млення з творчостю поетів,
що складають ліричні вірши на рідній мові,
я й сам вирішив зробити внесок у цей напрямок.
Приємного прочитання.[/i]
А у садочку півник дзеленчить,
і зійде місяць, ні не забариться,
я зі своєю кралею Орисей
зустрінусь у садочку у ночі.
А ось вже і вона, попасла кіз,
у новій вишиванці та намисті,
та то нічого, що в навозі ніс,
зате її думки, як зорі чисті.
Приходить, присідає поруч, та
я дістаю Сосюру із книгарні,
(книжки у мене всі напрочуд гарні,
Шевченко є, і є Сковорода)
Вона перегорне всі сторінки
та ткнеться Рильским дуже хижо в очі,
ви здогадались, що дівча то хоче
Тичини рими гарні та стрункі.
Коли Тичина починає спів,
то розквітає Квітка та дівоча,
нехай немита, та Драча так хоче,
з Багряним, з усіма, крім москалів.
Останній Стус…Я їй даю Франко,
вона як зиркне, мов із красотою,
до тебе йшла я за Сковородою,
у турків кожен раз беру легко.
Сковороди єдиний екземпляр,..
коли там ще, бери що є, Орися…
в кінці кінців Шевченко є,... зійшлися...
а завтра прийдеш буде Леся в дар.
Дістав Тютюнника, сиджу вже опісля,
міркую не по хлопськи, а по панськи,
ну на хєр та Костенко-Кобилянська,
за Українку буде інша пля.
А у садочку півник – гов-гов-гов,
і зійде місяць, нічка буде п’яна,
Шевченко із Франко - прийде Оксана,
Кохання по вкраїнськи – це любов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584188
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2015
автор: Ригайло Вінцеслав