В блакиті очей прочитаєш
Ти ніжну печаль
І блиск цей дзеркальний
Лиш мовчки підкошує ноги
У серці твоїм відчуваю я просто лиш жаль
Тоді як в моєму-суцільні тривоги, тривоги
І біль, наче день розсікає
Ніч довгу навпіл
Холодним як лід, тонким лезом
І мовчки тікає
Легкою ходою нечутно іде кудись він
Подалі від мене і болю мого поспішає.
Розсиплеться ніч зорепадом
Росинок на трави
І сонце всміхнеться над садом
В ранкових піснях
І спів соловья все умить кольорами заграви
Навкруг розфарбує
А навколо весело бавиться
Вітер колоссям
І море блакитних очей
Задивилися вдаль
А я заплету ромашковий
Вінок у волосся
І десь у лісах
Загублю свою тиху печаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584215
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2015
автор: Dybalyuk Vita