Як мені тебе почути
мого братика-кугута,
що гниє із голови?
Ой уміють ренегати
чорні душі продавати
за кадильницю Москви.
Не ганьба у дикім полі
пошукати злої долі,
як уміють вояки.
Ой біда, коли я мушу
завойовувати душу,
що збирає мідяки.
Гріє ваші капітали
у кишені папи Карли
куций ідол у вінці.
Ой пригріли і приспали
гади-змії і шакали,
бронзовіючі дільці.
Путя ратує за бійню,
репетирує катівню,
репетує, як на сказ.
Ой уміє одурити,
експортуючи бандита
воювати за Донбас.
Вічно п'яні, драні й голі
ви наємники і тролі.
І на цирлі у шпани,
войовничі маркітанти
попадаєте по блату
у обійми сатани.
Хазануті і задорні,
алкоголіки потворні,
шалапути і шути.
Вас очолюють бандити
і юродиві садисти.
Ну які ви нам брати?
Ієрархія мамони,
попираючи закони,
делегує холуїв.
Елементи кримінальні
стережуть у буцегарні
наших дочок і синів.
Ой злодії із печери,
окаянні ненажери,
одурманені усі.
Називаєтеся – браття
і як Юда до розп’яття
присмоктались до Русі.
Вас нуздає забіяка,
пес із мордою коняки
у містерії-кремлі.
У радянщині затерплі
залишайтеся у пеклі,
горлопани-москалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584278
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.05.2015
автор: I.Teрен