Пам'ятаєш, колись ти дивився на мене так ніжно,
І здавалось, що погляд твій міцно мене обіймав.
Почуття наші чисті, прозорі, такі білосніжні,
Та про них ти нічого мені не сказав.
Пам'ятаю лиш дотик руки обережний, несмілий
Від якого у серці не кров, а гарячий вогонь,
Все минуло, далеко кудись відлетіло,
Та я все ж не забула тепло твоїх ніжних долонь.
Хоч пройшли вже роки невблаганні, неспинні,
І давно відійшла у минуле чарівна та мить,
Посміхнусь своїм спогадам, ніби дитині,
Ну а серце чомусь знов хвилююче так защемить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2015
автор: Оптимістка