Кремлівські валізи
Ґвалтують душі, труять мізки,
Куди не кинь - скрізь москалі,
Набиті брехнями валізки
Мирянам тицяють в кремлі.
Скавчать уста старі верзіння,
Горлає кату раб: „Ура!“
Сліпці - совєцьке покоління,
Облуда - марення добра.
Де арештанти й конвоїри,
Кріпацька миска баланди,
По плахах цюкають сокири
Й ведуть всі тропи до біди.
Туди, де війни, і кургани,
І патріархи без хреста.
Свистять нагаями шайтани
По сказу царського перста.
Туди, де хочеться померти -
Гроша не коштує життя -
Пекельні спогади затерти,
Й забути шлях до вороття…
В кайданах воля, нищать мрію
І прахом сиплються світи…
Сам сатана створив Росію,
А на чолі царі-кати.
29 травня 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584325
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.05.2015
автор: Микола Паламарчук