Заховані, та незагоєні давні рани -
Я їх так боялась відчути в усій повноті.
Між ними і мною стояла стіна бездоганна.
І правила миру, здавалось, достатньо прості.
Заховані, та не прожиті і заіржавілі
Уламки історій, моїх почуттів, відчуттів,
Мов дротики, що не дістали своєї цілі,
Постали примарами дивними із моїх снів.
Заховані, та не забуті й невтішно болючі,
Немов лиш учора наповнили простір собою,
І тугою повниться серце, і спогади мучать -
Я мушу прожити їх, склавши беззахисно зброю.
29.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584384
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2015
автор: Таня Кириленко