Я тобою хворію, Чукотка,
Ти далека й холодна як лід…
Мої ліки - ожина солодка,
З гіркотою непрожитих літ.
Твій далекий незвіданий берег
Вабив так, що я марив у сні…
Ти закрила для всіх свої двері,
Щоб з порогів не вносили сніг.
Не хотіла пускати нікого,
Таємниць привідкрити вікно…
Як повірити в доброго Бога???
Де шамана шукати дзвінок???
Заховала всі чари від світу -
На оленях ніяк не дійти…
Посміхалась ти теплому літу,
А зимі віддавала пости…
Твоє літо коротке мов постріл
І болюче укусом мошки…
Бо найкращі для тебе є гості -
Це зима, і вітри, і сніги…
О Чукотко, тобі моя леді,
Ще чекати на жалість вельмож…
На снігу залишили ведмеді
Слід глибокий… І в серці також.
© 08-02-2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58441
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.02.2008
автор: drillinger