Першим хитрий Льоня був,
Але термін не відбув.
Небагато він накрав,
Адже мав лиш “те, що мав”.
Другим також Льоня став,
Років з десять царював.
Що будуємо не знав,
Лиш себе не забував…
Далі Вітю обирали,
Але котрого не знали.
Хуліган й бугалтер йшли,
До Майдану довели.
Так у нас бугалтер став
І руками він не крав.
Щось робить теж не старався,
Все на когось зобижався.
Зараз все занепадає,
Знов кого обрать не знаєм:
Юлю, Вітю-хулігана,
Інших з того ж балагана...
Юля вміє розмовляти,
Хоче все поприбирати:
Що собі, що нам лишить,
Неможливо зрозуміть...
Вітя-ж мало розмовляє,
Кулаками лиш махає.
Якби трохи більше знав,
Ехвективно б керував...
Хто нам кращий? Що робить?
Як життя своє змінить?
Ми куди іти не знаєм
І за це усі страждаєм.
Щоби чільника обрать,
То мету потрібно мать:
Гетьмани тоді ведуть,
Як усі до цілі йдуть.
9/06/ 2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2015
автор: Федір Трох