Коли уся країна спокійно
Сни спогляда - Україна кричить,
Про поміч блага.
Коли ми по справах своїх спішимо -
Вона з кожним днем помира.
Коли ми радієм з друзями, сім`єю -
Україна плаче зовсім одна,
Покинута світом.
Українці,хіба нам так можна?
Це ж наша країна!Це ж наша земля!
Моя мило державо,
Моя ти рідненько Вкраїно!
Ти лиш підкажи,що зробити!
Усе я віддам!Усе я зроблю!
Вночі спати не можу,боюся -
Вночі ти і зовсім сама.
Тобі страшно одній, я знаю.
Скрізь зрадників вуха і очі.
Витри сльзи, прошу!
Не журися,рідненька!
Я щастя здобуду для тебе.
Може й сама від того помру -
Та для тебе я щастя знайду.
Повір, ти цього варта.
Ніякі красиві,чудові
слова тебе не опишуть.
Ти неповторна, одна лиш така -
твоя краса несказанна.
Щастя можливе, лиш
На рідній землі.
Україно, ти єдина така.
Сама нещасна, але моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584592
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2015
автор: Анна Лєвєнцова